Subscribe!
Thank you for subscribing
Marchuk Ivan Stepanovych - poster and tickets 2026
Marchuk Ivan Stepanovych
Upcoming concert: 08 may , Kyiv, Museum of the history of Kiev
Marchuk Ivan Stepanovych poster: event dates
25 june 12:00
thursday
I shook this world. Exhibition Ivan Marchuk
|
25 june 10:00
thursday
"Excursions to the Museum of the History of the City of Kyiv"
|
10 june 10:00
wednesday
Sightseeing tour, concessionary ticket (up to 30 people, group, 90 min.)
EVENT ENDED
|
There are no events so you do not miss it when you receive it!
Filter
Similar participants
- ZLATA OGNEVICH
- Druga Rika
- TINA KAROL
- Odyn v kanoe
- Dakh Daughters
- Onuka
- Max Barskih
- Vitaliy Kozlovsʹkyy
- БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ
- Antytila
- Olya Polyakova
- MONATIK
- Оля Цибульска
- Іво Бобул
- Павло Зібров
- TARABAROVA
- Epolets
- Жадан і Собаки
- Dizel Show / Дизель Шоу
- Сергей Мироненко
- KRUTЬ
- KHAYAT
- DOROFEEVA
- Скрябін & Юркеш
- Boombox
- The Unsleeping
- Marco Concert
- OTOY
- Artem Pivovarov
- Курган & Agregat
Subscribe!
Thank you for subscribing
Marchuk Ivan Stepanovych - detailed information
Іван Степа́нович Марчук народився 12 травня 1936 року в селі Москалівці (ґміна Білозірка Кременецького повіту Волинського воєводства, Польська республіка; нині село Лановецької громади Кременецького району Тернопільської області) в родині відомого на всю округу ткача.
Після закінчення семирічної школи вступив до Львівського училища прикладного мистецтва імені Івана Труша на відділ декоративного розпису, де навчався протягом 1951—1956 років (викладачі Карло Звіринський, Олекса Шатківський, Н. Сукачова). Після служби в армії продовжував навчання на відділі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва, який закінчив 1965 року (викладачі Роман Сельський, Данило Довбошинський).
З 1959 року і майже протягом наступних 10 років Марчук входив у підпільну школу, створену його викладачем Карлом Звіринським. Той на зібраннях знайомив членів із досягненнями світової культури та замовчуваними сторінками історії України. У школі також вивчали світову літературу, музику, релігію.
У 1965—1968 роках працював у Інституті надтвердих матеріалів НАН України, у 1968—1984 роках — на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва.
Швидко виконавши виробничі замовлення, Марчук водночас малював те, що його дійсно цікавило.
З 1984 року — на творчій роботі.
Нереалізованість в умовах радянського тоталітаризму й постійні переслідування органами КДБ сформували в нього бажання втекти з СРСР. У 1989—2001 роках мешкав у Австралії, Канаді й США. У 1990 році Марчук відвідав Україну й відбулася його перша офіційна виставка у Києві — у Державному художньому музеї українського образотворчого мистецтва (нині Національний художній музей України).
До початку широкомасштабного російського вторгнення жив та працював у Києві.
Після закінчення семирічної школи вступив до Львівського училища прикладного мистецтва імені Івана Труша на відділ декоративного розпису, де навчався протягом 1951—1956 років (викладачі Карло Звіринський, Олекса Шатківський, Н. Сукачова). Після служби в армії продовжував навчання на відділі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва, який закінчив 1965 року (викладачі Роман Сельський, Данило Довбошинський).
З 1959 року і майже протягом наступних 10 років Марчук входив у підпільну школу, створену його викладачем Карлом Звіринським. Той на зібраннях знайомив членів із досягненнями світової культури та замовчуваними сторінками історії України. У школі також вивчали світову літературу, музику, релігію.
У 1965—1968 роках працював у Інституті надтвердих матеріалів НАН України, у 1968—1984 роках — на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва.
Швидко виконавши виробничі замовлення, Марчук водночас малював те, що його дійсно цікавило.
З 1984 року — на творчій роботі.
Нереалізованість в умовах радянського тоталітаризму й постійні переслідування органами КДБ сформували в нього бажання втекти з СРСР. У 1989—2001 роках мешкав у Австралії, Канаді й США. У 1990 році Марчук відвідав Україну й відбулася його перша офіційна виставка у Києві — у Державному художньому музеї українського образотворчого мистецтва (нині Національний художній музей України).
До початку широкомасштабного російського вторгнення жив та працював у Києві.